Музичний керівник: Бринюк Зоряна Миколаївна
Музика одна є світовою мовою і не потребує перекладу, бо каже душі. – Б. Авербах
Писати музику не так вже важко, важче за все – закреслювати зайві ноти. – І. Брамс
Якщо людина не людинолюбна, що вона зрозуміє в музиці? Конфуцій
Без музики життя було б помилкою. Фрідріх Ніцше
Бах майже примушує мене повірити в Бога. Роджер Фрай
Ноти, які я беру, не краще, ніж у багатьох інших піаністів. Паузи між нотами – ось де таїться мистецтво!
Артур Шнабель
Не знаю, чи насправді ангели в присутності Бога грають лише Баха; але я впевнений, що у своєму домашньому колі вони грають Моцарта. Карл Бар
Музичний зал…тут
І казка в ньому часто ожива
Артисти наші хоч маленькі
Зате розумні та гарненькі.
Музичний керівник в садочку – чарівник
Що свято дітям дарувати звик…
Музична діяльність
Музичне виховання є органічною складовою всього освітнього процесу в дошкільному закладі , воно відіграє велику роль у гармонійному розвитку дитини. Музика допомагає дошкільникові глибше сприймати навколишнє життя, виховує любов до своїх рідних, друзів, Батьківщини, збагачує і емоційно забарвлює її мову, сприяє розвиткові її музичних здібностей.
Головні завдання на музичних заняттях:
Музика та її лікувальні особливості
Світ, в якому ми живемо , наповнений матерією , яка вібрує , переміщається, концентрується. Цей світ хвиль складається із звуків різного походження , що мають різні звукові характеристики , і охоплює три сфери: шуми, природні звуки та власні музичні звуки.
Шум – це вібраційний хаос , який не має певної висоти, не можна відтворити людським голосом , проспівати. Але шум може мати різну інтенсивність , силу, чим голосний шум, тим більш руйнівний він для середовища.
Звук відрізняється від шуму тим, що має певну висоту й сприймається людино як гармонійна і сприятлива вібраційна інформація. Особливість звука – те , що він має певний тон. Звуки – функціональні й здатні гармонізувати в організмі людини фізіологічні процеси. Тобто музика – система звукових сполучень ( інтонацій ) , певним чином організованих у просторі і часі , одна з головних особливостей музичних звуків полягає в тому, що вони реально існують тільки у виконанні людини – у живому звучанні. Отже відтворити музику можна в грі на музичних інструментах та у співі. Наша слухова система пристосована до сприйняття здебільшого тихих звуків середньої інтенсивності. Тривала дія звуків ( у тому числі і музики ) великої потужності, що перевищує 65 ДБ , призводить до втрати слуху. Дія гучних звуків ( за рівним більше 90 ДБ ) призводить до зміни порогів слуху й до необоротних змін властивостей слухової системи. «Больовий поріг» коливається в межах 100 – 120 ДБ, але і менша гучність може завдати шкоди організму. Якщо час перебування під впливом гучних звуків перевищує допустимі норми, пороги чутності починають знижуватися, що може призвести до повної глухоти, яка практично не піддається лікуванню. Для порівняння: шум, що виникає при старті надзвукового винищувача , дорівнює 145 ДБ , при звуку 155 ДБ згорає людська шкіра ; при 185 ДБ – людина гине. Багато хто вважає , що ми слухаємо музику , тобто сприймаємо звук вухами. Воно так справді і є , але , тільки на 7%. В основному ж сприймає музику все тіло. Звуки створюють енергетичні поля , які примушують резонувати кожну клітину нашого організму. Різні музичні твори можуть викликати резонанси – відгуки в різних частинах тіла й органах. Як приклад багато твірного впливу на основні функції всього організму найчастіше наводять дію класичної музики. Це пов’язано з тим , що вона написана в ритмі роботи серця ( 60 – 70 за хвилину ). В порівнянні музика в стилі диско має 150 – 170 ударів за хвилину! Тому музика , яка звучить у цьому ритмі може бути дуже небезпечною.
Стародавні мудреці вважали , що здоров’я – це передусім здорові думки й здорові ритми нашого організму. Такого висновку дійшла і сучасна наука. Науковими дослідженнями доведено , що під впливом звуків певної частоти судини людини здатні пропускати більший об’єм крові або лімфи. На цій властивості музики ґрунтуються її лікувальні властивості. Високочастотні швидкі мелодії сприяють збільшенню вмісту лімфоцитів у крові , підвищуючи таким чином опірність організму до хвороб.
Музика з частотою не більше 60 ударів на хвилину допомагає дитині синхронізувати дихання , змінює гемодинаміку , обмін речовин. Проте , як виявилося , найпростіші і найефективніший спосіб музичного впливу на клітини організму базується не на простому прослуховуванні музики , а на її відтворенні через спів. Спів – це також вид музики , де живим музичним інструментом є голосовий апарат людини. Голос людини це біологічний орган. Коли ми говоримо , або співаємо , у зовнішній простір лине не більше 20% – 30% звука , а ритму звукової хвилі поглинають наші внутрішні органи , що зумовлює їх вібрування. Спів здатний відновлювати фізичні сили людини. Під час співу розширюються судини , з організму виділяється молочна кислота , що утворюється за великих навантажень. Здатність голосу відновлювати фізичні сили помітили ще наші предки і співали втомлені важкою працею в полі селяни , повертаючись додому , співали й солдати , щоб відновити сили під час тривалих походів. Про лікувальні властивості окремих звуків , які вимовляються голосом , знали споконвіку. Зокрема в Індії та Китаї за їх допомогою лікували людей. Найчастіше з лікувальною метою використовується приспівування голосних звуків [a] , [y] , [a]. Це допомагає розслабитися й зосередити свої думки на потрібному об’єкті. Саме на цьому базується ефект мантр. У 90 роках минулого століття великого поширення набуло відкриття так званого Моцарт – ефекту , яке полягає в тому , що короткочасне прослуховування музики Моцарта підвищує показники інтелекту. Проте значення «Моцарт – ефект» більш важливий для дослідників , ніж для будь – яких практичних застосувань. У наукових колах дискусія на цю тему триває. Уже в ранньому дошкільному віці у дітей встановлюється зв’язок між характером музики та емоціями. Найкращим взірцем музики , здатної управляти дитиною не ззовні , а зсередини , є будь – яка колискова. Специфічні особливості колискової – два музичні елементи , які самі і допомагають швидше заснути. Це ритм , який у колисанках близький до ритму дихання уві сні; мелодія , що будується на інтонаційних зворотах , які справляють заколисуваний ефект. Розвиток емоційної чутливості , уяви , накопичення уявлень про навколишній світ у дітей відбувається через поетичні образи в музичних іграх на основі загадок і примовок. Фольклорні наспіви , їхні звукові образи , містять інтонації здоров’я , націлені на позитивний психотерапевтичний ефект. Крім того вони є носіями інформації про світосприймання та національні особливості певного етносу – своєрідного «генетичного коду» . Така інформація потрібна малюкові для розвитку , орієнтування в навколишньому світі та адаптації до нього. В її основі любов до свого краю і до свого народу , дбайливе , відповідальне ставлення до «живої природи». Використання в педагогічному процесі регіонального фольклору підвищує інтерес дітей до народної культури рідного краю , сприяє зміцненню зв’язку між поколіннями. Діапазон захворювань , які можна лікувати за допомогою музичної терапії , великий. Сьогодні музикотерапія – цілий психокорекційний напрям у медицині та психології , в основі якого два аспекти впливу: психоматичний ( лікувальний вплив на функції організму ) та психотерапевтичний ( корекція відхилень в особистісному розвитку , психоемоційному сані ). Катарсистичний ( що очищає ) вплив музики дає можливість використовувати її в коригувальній роботі , особливо з дітьми , які мають проблеми в розвитку. Розрізняють пасивну й активну форми музикотерапії.
Пасивна ( рецептивна ) музикотерапія передбачає прослуховування пацієнтами різних музичних творів , що відповідають станові їхнього психологічного здоров’я , та ходу лікування. Іншою формою музично – коригувального сприйняття може бути музично – образна медитація , що ґрунтується на сприятливій дії на психоемоційний стан пацієнта. Романтична музика Ф. Шуберта , Р. Шумана , Ф. Шопена , Ф. Ліста створює відчуття вільного простору. Джаз , блюз , соул , каліпсо та реггі покращують настрій , виводять з депресії , знімають напруження почуттів. Релігійна музика дарує відчуття спокою , відновляє душевну рівновагу. Вона анальгетик у світі звуків і допомагає впоратися з болем , полегшує його. Для використання музики як терапевтичного чинника не потрібні спеціальні медичні знання. Тому в педагогічному середовищі з’явився такий термін , арт педагогіка , тобто виховання мистецтвом.
Консультація для батьків
«Вплив музики на інтелект дитини»
Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики, як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?
Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з’явившись на світ, має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо їх не розвивати.
На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього та кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.
Дослідники також відзначають тісний зв’язок лепету з ритмічними рухами. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.
Фізик Гордон Шивд з Каліфорнійського університету і психолог Френк Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуальному становленні дитини. За допомогою комп’ютерних технологій вони з’ясували, що музика впливає на розвиток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.
В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на три групи. Дітей першої групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, другої – робити на комп’ютері, третій – контрольній – групі ніяких спеціальних занять не проводили. Через пів року в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялась геометричним та фізичним уявленням.
Виявилось, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи.
У дітей, що навчались працювати на комп’ютері, результати були на 28 % кращими від отриманих у контрольній групі.
На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим краще буде результат . Відомо , що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Музична освіта розвиває розум і почуття, зміцнює духовне й психічне здоров’я дитини, сприяє формуванню теплих, довірчих відносин у сім’ї між батьками і дітьми.
Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загально розвивальні можливості, може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття з нею корисними й цікавими.
Найперша порада дорослим:
Співайте! Якщо ви соромитесь свого співу, робіть це , коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте.
Краще співати – дитячі пісеньки, традиційний репертуар , який дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.
Виберіть пісню, яка вам до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.
Давайте дітям можливість слухати музику,
Привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.
Використовуйте різні види сприймання музики на слух:
– Пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;
– Частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє;
– Активне, коли дитина намагається виконувати ту, чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають не правильно.
ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!
Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.
Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.
СПІВ ПО ЧЕРЗІ. Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.
ДОМАШНІЙ ТЕАТР. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.
НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.
Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.
Вправа « Звуки – лікарі»
Вимовляння « ч-ч-ч» поліпшить дихання
« з-з-з » ( летить комар ) полегшує біль у горлі
« ж-ж-ж» ( летить жук ) сприяє швидкому одужанню від кашлю
« н-н-н» ( покласти руку на маківку голови й дуже високим голосом вимовляти) допомагає знімати головний і зубний біль.
« м-м-м» ( мукає корова ) після їжі сприяє кращому засвоєння їжі і знімає стрес.
«е-е-е» – поліпшує роботу головного мозку
« і-і-і» – протягом 3-5 хвилин стимулює роботу мозку , підвищує активність організму
« р-р-р» ( лютує лев, напружився усім тілом) допомагає зняти втому наприкінці дня.
Вплив МУЗИКОТЕРАПІЇ під час війни для дітей дошкільного віку
Музику здавна застосовували у медицині і музикотерапія має доволі глибоке коріння. Ще у Біблії згадується цілюща сила музики: царю Саулу, який страждав на розлади психіки, дуже допоміг Давид своєю грою на арфі. Вплив музики на людину з давніх часів використовувався для боротьби з різними хворобами у багатьох народів. Вони інтуїтивно відчували у музиці велику оздоровчу силу, ще не вміючи пояснити цього.
Що ж таке музика, і чому вона має такий вплив на організм людини? Мова музики – звуки. Фізіологічними еквівалентами характеристик звуку є висота тону, гучність і тембр. Послідовне поєднання звуків створює мелодію, їх одночасне звучання породжує гармонію.
Один із дослідників доктор Гордон Шоу ось як пояснює вплив музики на здоров’я: „Вібрація звуків створює енергетичні поля, що впливають на кожну клітину нашого організму, – ми „поглинаємо музичну енергію” і вона нормалізує ритм нашого дихання, пульс, артеріальний тиск, температуру, знімає м’язове напруження”. Тому правильно підібрана мелодія сприятливо впливає на хворих людей і прискорює їхнє одужання.
У наш час науково-технічний прогрес дозволив на більш високому рівні, ніж у попередні століття, дослідити фізіологічні реакції організму (дихання, частоту серцевого ритму, кровообіг, кров’яний тиск та ін.) на звук і музику. Їхній цілющий вплив, у першу чергу, став необхідним у зв’язку з нагальною потребою знімати втому та стрес у століття війн, політичних баталій, катастроф. Впливаючи на психоемоційний стан людини, музика спричиняє певні гормональні і біохімічні зміни в організмі, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів. Позитивні емоції, що виникають під час звучання музики, стимулюють інтелектуальну діяльність людини.
Музика широко застосовується у дитячій неврології. Вона розвиває здатність дитини слухати і аналізувати, активно впливає на її настрій, сприяє формуванню мови і психіки. З цієї точки зору уроки співів – у сім’ї, дитячому садку, школі – слід віднести не до другорядних, а до основних предметів. Цілком закономірним є зростаюча тенденція запровадження музики у навчальний процес різних вузів, оскільки сучасний рівень розвитку техніки та звукозапису робить її практичне використання широко доступним.
На сьогодні сфера застосування музикотерапії активно поширюється у багатьох країнах і застосовується у лікарнях, центрах реабілітації, а також дитячих садках і школах. У США, Японії, Англії, Франції музика використовується у промисловості та сільському господарстві. Музика звучала і у космосі, що покращувало стан космонавтів під час довготривалого перебування на орбіті. Усім відомо, що будь-які ліки необхідно точно дозувати, в іншому випадку вони можуть дати протилежний ефект.
Музика – не виняток, особливо, коли мова йде про силу звуку. Гучна музика викликає підсвідоме відчуття тривоги, негативно впливає на психіку, особливо на слабку психіку дітей і підлітків. Найбільш шкідливим для організму людини є шум вище 95 Дб. (для порівняння: шелест листя на вітрі дорівнює 25 Дб; тікання настінного годинника на відстані одного метра – 30). Він є першопричиною зниження працездатності, порушенню ритму серцебиття, появі незвичної блідості, роздратованості, і може призвести до серйозних психічних розладів. Дисгармонійна музика, що втратила свій глибинний зміст і стала лише шумовим фоном, а особливо та, що належить до „важкого металу”, також завдає великої шкоди людському організму.
Отже, музикою ми можемо регулювати нашу психіку, змінювати наші настрої у різних життєвих ситуаціях. У станах нездужання, поганого самопочуття ми звикли покладатися на допомогу лікарів, забуваючи, що маємо власну могутню силу – психічну енергію, силу духу, силу творчої уяви, яка у поєднанні з вібраційним впливом відповідної музики може слугувати для нас найефективнішими ліками для подолання будь-якої хвороби.
Осінь золота прийшла до нашого краю!
У системі музичного виховання підростаючого покоління особливе місце займає хоровий спів як живий і творчий процес відтворення музично-художніх образів. Тому мистецтво хорового співу потребує опанування технічними і художньо-виразними засобами виконання, які необхідні для передачі почуттів, думок, ідейного змісту творів. До таких засобів відноситься вокально-хорова техніка, яка включає систему співочих навичок, до яких входять співоча установка, дихання, дикція, звукоутворення, ансамбль. Значна робота приділяється формуванню вокально-хорових навичок під час розспівування молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Використання вчителем різноманітних вокально-хорових вправ та ігор допомагають зміцненню співочих навичок та готують дитячі голоси до вокальної роботи. Комплексність розспівування сприяє відпрацюванню не лише певної навички, але й усього комплексу вокально-хорових навичок. Чим досконаліша вокально-хорова техніка, тим повніше буде втілено
задум твору. Навчання дітей співу – одне з найважливіших, але в той же час і найскладніших завдань музичного розвитку. Незважаючи на те, що в початковій школі накопичено певний позитивний досвід з даної проблеми, вокально-хорова діяльність з учнями на уроках музичного мистецтва здебільшого зводиться до розучування пісень і роботі над чистотою інтонування мелодії. Це пояснюється відсутністю системи спеціальних ігор та вправ для розвитку вокально-хорових навичок молодших школярів. Для реалізації завдань нами були використані різні форми педагогічної роботи:
уроки музичного мистецтва, свята, індивідуальні заняття, конкурси, концерти. Спираючись на сучасні методики й рекомендації відомих педагогів, нами був підібраний адаптований і систематизований практичний матеріал для формування вокально-хорових навичок учнів початкової школи. До вокально-хорових навичок відносяться: співацька постава, дихання, звукоутворення, дикція, чистота інтонування, стрій, ансамбль. Всі згадані навички прищеплюються не послідовно, а паралельно.
